Posted in Дитячий садок

Піднімаємо настрій дитині до садочку.

Хочете створити дитині позитивне враження про садочок? Ось Вам на озброєння наступні потішки.

9789662870145_2 price999647-4PSX_20180916_155447PSX_20180916_155409PSX_20180916_155347PSX_20180916_155315PSX_20180916_155257

Posted in Про...

Про…

   Ось і настав той день – Ви зустрілися з вашим немовлятком. Малюсінькі ручки , ніжки , так смачно сопе, такий запах рідненький… Але часто стикаємося з питаннями , які хвилюють  нас , адже хочемо правильно доглянути наше сонечко , розвивати його і дбати про здоров`я.

   Щоденник немовляти створений для мам та татусів які шукають відповідь на багато питань і немають часу гортати гору журналів, сайтів та блогів.
Тому тут можна знайти коротко про те ,що турбує ссилаючись на думку педіатрів, форумів, мам -блогерш та власний досвід.

Продовжувати читання “Про…”

Posted in Про...

Вчимо дитину справлятися з емоціями.

Вам знайома ситуація примхливості, істерик на рівному місці , непослух дитини? А все це в більшості випадків пов’язано з тим, що  дитині значно важче справлятися з емоціями аніж дорослому.

Що радять психологи? Одна із іспанських спілок психологів https://lamenteesmaravillosa.com радять пограти з дітьми в ігри ,які варто використовувати натомість “ставлення в куток ” чи ін.покарань.🐾🐾🐾 Ласкаві дотики.
Підберіть 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намиста, вату і т. Д. Все це викладіть на стіл. Запропонуйте дитині оголити руку по лікоть, а потім поясніть, що по руці ходитиме «звір» і торкатися ласкавими лапками.
Треба з закритими очима вгадати, який «звір» торкався до руки, тобто відгадати предмет. Дотики повинні бути погладжуючими, приємними.
🎈🎈🎈 Я – повітряна куля.
Разом з дитиною надути кілька повітряних куль, потім з кожної повільно випустіть повітря. Уважно стежте за тим, як з кулі виходить потік повітря.
Потім попросіть дитину стати повітряною кулею: нехай вона набере через ніс в легені якомога більше повітря, а потім випустить його – повільно і плавно.
Нехай дитина розповість вам про ситуації, в яких вона відчуває себе повітряною кулею – коли її переповнюють емоції, коли прямо розпирає від злості, образи чи ненависті.
Запропонуйте їй в таких ситуаціях використовувати вправу «Я – повітряна куля». Потім знову повторіть з нею цю дихальну практику.

Posted in Чистота малюка

Перемо дитячі речі правильно.

З появою малюка в сім’ї постає питання, як правильно та безпечно для дитини прати  речі.

Спосіб прання.

Кожен з цих способів має свої переваги і недоліки.

Плюсами пральної машини є такі моменти:

  • Тільки машина зможе добре прополоскати випрані речі. Прополоскати вручну, звичайно, так само можливо, але полоскання в даному випадку потребує значно більше зусиль.

Дуже важливо використовувати функцію додаткових полоскань , щоб вивести залишки прального засобу.

  • Машина набагато краще пере об’ємні вироби, наприклад, постільна білизна. Випрати ковдру і простирадла вручну якісно не так вже й легко.
  • Зрозуміло, машинне прання економить час і зусилля.
  • Пральна машина віджимає одяг набагато краще. Після цього речі швидко сохнуть. Цей момент особливо важливий в холодну пору року, коли через низькі температури і вологість все сохне довше звичайного.

Ручне прання також має низку переваг. До їх числа можна віднести, перш за все, такі моменти:

  • Гігієнічність. Одяг для новонародженого можна прати в окремому, спеціально призначеному для цього тазику. Пральна машина ж регулярно стикається з великим потоком різних (не тільки дитячих) речей. З цієї точки зору ручне прання набагато безпечніше і гігієнічне.
  • Руками можна прати не тільки із застосуванням порошку, але і за допомогою дитячого мила. Воно набагато більш безпечне для шкіри новонароджених.

Як бачите, кожен спосіб прання по-своєму гарний. Найбільш розумний варіант – поєднувати обидва цих методу. Наприклад, дитячі дрібнички прати вручну, а постільну білизну та інші великі об’єкти можна довірити пральній машині.

Підготовка до прання.

1)Дитячий одяг періть окремо від одягу дорослих.

2)Перш ніж завантажити дитячі речі  в пральну машину, розберіть їх на білі і кольорові.

3)В залежності від типу тканини та різновиду речей користуватися поясненнями на бірках.

simvoly-uxoda-za-odezhdoj

4)При сильному забрудненні попередньо прополосніть або замочіть на півгодини, щоб шматочки їжі і бруду змилися і прання було ефективніше.

5)Сушка. Вивертайте одяг на лицьову сторону,щоб пил ,який може потрапити на одяг не контактували зі шкірою дитини.

6)Прасування.

Точних рекомендацій стосовно прасування немає. Варто пам’ятати, що ніжна шкіра малюка дуже тонко реагує на найменші подразники: будь то грубий шов на сорочечці або глибока складка на пелюшці. Відпрасовані речі стають м’якшими (втім, не для всіх тканин діє це правило) і рівними, ймовірність пошкодження шкіри знижується.

Важливо! Всі педіатри сходяться на думці, що поки не зажила пупкова ранка, речі малюка, дотичні безпосередньо з шкірою, прасувати необхідно!

Далі прасувати чи ні, вирішує сама мама,але бажано без фанатизму. Звичайно , якщо у дитини немає проблем зі шкірою.

  • Нові дитячі речі перед тим, як вперше одягти на дитину, рекомендується попрати. Це допоможе позбутися від пилу, що осів на речі під час їх зберігання.

Який пральний порошок обирати.

На коробці з хорошим дитячим порошком зазвичай стоять спеціальні позначки. Вибирайте той варіант, де є не просто відмітка «для дитячих речей», а й знак «підходить для перших днів життя». Ці засоби максимально безпечні.

Читайте склад. Не використовуйте пральні порошки :з біосистемами, ароматичними добавками, хімічними нейтралізаторами жорсткості води і т.

Цікаво,що говорить стосовно прання відомий Педіатр Комаровський Є.О.

А також про речі з секонд хенду.

Posted in Поведінка дитини

Корисні поради,як привчити дитину до горщика.

Переглянувши ряд порад педіатрів,психологів, досвідчених матусь згрупуємо їх  по пунктах.

Коли привчати?

Рекомендований час привчання дитини до горщика коливається в досить широкому віковому інтервалі – від 1 року до 3 років. 

Найкращий час – літо. Легше звільнитися від одягу, менша кількість предметів, що підлягають пранню в разі промашки. Та й сохне все помітно швидше.

Для того щоб процес пройшов максимально гладко, слід знати деякі ознаки, що вказують на психічну і фізіологічну готовність організму дитини до пізнання туалетного науки. 
       До таких ознак належать:

  • встановлення більш-менш стабільного режиму дефекації; 
  • здатність більше 1,5-2 годин зберігати підгузники в сухому стані; 
  • знання частин тіла і назв предметів одягу; 
  • знання або розуміння слів «пописав» і «покакать»; 
  • демонстрація негативних емоцій як наслідок перебування в брудних (мокрих) підгузках; 
  • прагнення (вміння) самостійно роздягатися; 
  • прагнення (вміння) самостійно входити-виходити з туалету.

І, нарешті, найбільш достовірне ознака: здатність будь-яким способом – словом, мімікою, конкретними звуками, жестами – передати батькам слово «хочу».

Правила освоєння горщика.

1. Набераємся терпіння, як батьки так і дитина повинна бути в хорошому настрої,в момент коли Ви хочете почати знайомство з горшком.

2. Постійність. Процес навчання відбувається кожного дня.

3. Знімаємо підгузки. Якщо ви вирішили привчати дитину  здійснювати потребу в горшок -не збивайте дитину підгузком. Проте вони ще стануть в пригоді при поїздках в транспорті, в холодну  пори року,на нічний сон.

4. Форма ,колір та наявність додаткових прикрас ролі не грають.

Бажано, тим не менше, щоб горщик був зроблений з екологічно чистої пластмаси, був зручним – розміри відповідали попі, що не був холодним. Наявність спинки (горщик у вигляді крісла) зовсім не завадить.

Алгоритм дій.

1. Знайомимо з горшком. Розповідаємо для чого він. Пояснюємо :”Ось стільчик ,на ньому ми сидимо.А горшик для того щоб робити пі-пі і ка-ка”. Показуємо на прикладі іграшок ,як вони ходять в туалет, розказуємо ,що всі дорослі теж ходять так тощо. Важливо ,щоб дитина не сприйняла цей предмет ,як іграшку.

2. Кладемо дитину спробувати здійснити потребу в горшок, коли ймовірність «процесу» максимальна – після сну, після їжі, коли з поведінки зрозуміли – пора.

 3. Хвалимо! Обов’язково показуйте , які Ви задоволені , що ваш малюк зумів справитися з потребою ,як дорослий. При невдачі намагайтеся не сильно засмучуватися.

4. Перетворіть  процес в гру. Тобто ,не фіксуємо увагу конкретно на горшку , але і на всіх діях. Як дістаємо горшок,відкриваємо його ,знімаємо штанці і піднімаємо їх, як і куди виливаємо вміст, миємо,несемо на місце і закриваємо. Разом  з позитивними емоціями цей процес зацікавить дитину.

5. Поступово привчаємо сідати на горшок не тільки коли “пора”,а й привчаємо до дій ,які відносяться до графіку:перед прогулянкою та після, перед сном та після тощо.

6. Хорошим методом в навчанні слугує також приклад інших дітей. А бажання повторювати може стати хорошим поштовхом до навчання.

7.  Якщо все ж таки довгий час дитина наперекір не хоче здійснювати свої потреби в такий спосіб , має сенс взагалі відкласти горшик і забути за нього на місяць чи два,в потім почати все заново.

Тему стосовно горшика розширено і дуже доступно описав Комаровський Є.О. Стаття:Дорога до горщика.

http://articles.komarovskiy.net/doroga-k-gorshk.html

Posted in Здоров'я дитини

Що потрібно знати про імунітет дитини.

Питання про  імунітет дитини часто задаються сучасними мамами до педіатрів та імунологів. Особливо вони актуальні в холодний період року та стосовно діток дошкільняток.

Багато корисної інформації про імунітет розкриває доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л.Шупика Федір Лапій.

https://life.pravda.com.ua/health/2017/10/18/226999/

8630.011

Які фактори впливають на Імунітет.

1.Сон. Достатня тривалість сну, бажаний графік та комфортні умови для сну.

2.Здорове харчування.В раціоні мають бути фрукти, овочі, злаки, дієтичне м’ясо (риба, птиця). Води бажано пити побільше, але насильно пити не треба. Точно бажано скоротити вживання цукору, солі.

3.Фізична активність. 

Більше рухатися. Активні прогулянки підуть тільки на користь.

4. Тренування імунітету. Якщо дитину  кутати, берегти від протягів, тримати в стерильній кімнаті та не дозволяти стрибати по калюжах, імунітет стане ледачим і буде давати збій при будь-якій нетиповій ситуації.

5. Щеплення . Це не підвищить імунітет в цілому, але навчить організм справлятися з тими вірусами та бактеріями, від яких вакцинували.

6.Загартовування . Достатньо ходити босим, спати в прохолодній кімнаті, їсти та пити холодне. Так  судини не будуть так різко звужуватися на холоді.

Поки всі ліки, які ви можете зустріти в аптеці на тему імунітету, – засоби з недоведеною ефективністю.

Вітаміни та мікроелементи є корисними для імунітету, але для роботи імунної системи достатньо вживати вітаміни у складі харчових продуктів.

Є кілька симптомів, які можуть вказувати на проблеми з імунітетом.

Згідно з рекомендаціями Європейського співтовариства імунологів та медичних експертів фонду JMF вам терміново необхідно звернутися до лікаря, якщо ви виявили наступне:

  • у вас було 8 і більше гнійних отитів протягом року;
  • у вас було 2 і більше важких синусити протягом року;
  • у вас було 2 і більше пневмонії протягом року;
  • ви п’єте антибіотики протягом 2 місяців, і вони вам не допомагають;
  • у вас були ускладнення при проведенні вакцинації ослабленими вакцинами;
  • у вас бувають рецидивуючі глибокі абсцеси шкіри і м’яких тканин.
Posted in Поведінка дитини, Розвивайко

Поради,як навчити дитину одягатися самостійно.

Вміння самостійно одягатися -це не тільки навик самообслуговування ,а й важливий вклад в розвиток малюка, крок до більшої  впевненості та пристосованості дитини до соціуму (наприклад до дитячого садочку).

З якого віку починати розвиток  вмінню одягатися?

Як кажуть експерти, треба намагатися не пропустити момент , коли дитина проявляє інтерес до даної справи і етап “я сам” у дитини.

Якщо Вас цікавить, які саме навички бажані для дітей певного віку,можна скористатися стандартами програми дошкільної освіти, які чітко визначають, чого і як потрібно навчати дитину.

Вік   дитини   Навички самостійного одягання (в даному віці дитина повинна вміти)   Наявність допомоги дорослих

 

 2 роки   Знімати і одягати в певному порядку:

– шапку;

– взуття, розстебнуте дорослим;

– колготки;

– шорти (спідницю, штани) на гумці.

 

  За допомогою дорослих

 

 3 роки   – Одягатися і роздягатися в певному порядку, включаючи розстібання і застібання ґудзиків, блискавок і липучок.

– Акуратно складати і вішати на стільчик свій одяг.

– Звертати увагу на свій зовнішній вигляд протягом дня: поправляти одяг.

  З невеликою допомогою дорослих
 4 роки   – Одягатися і роздягатися у певній послідовності самостійно.

– Акуратно складати і вішати одяг.

– Вміти помічати неохайність в одязі і усувати її.

  Допомога тільки в зав’язуванні шнурків.
5 років – Одягатися і роздягатися самостійно, включаючи маніпуляції зі шнурками.

– Вміти доглядати за одягом за допомогою дорослих.

– Підтримувати порядок у шафці і на своїх полицях.

  Без допомоги дорослих, по невеликої словесної   інструкції.

 

6 років   – Швидко і самостійно одягатися і роздягатися.

– Підтримувати порядок в шафі, стежити за зовнішнім виглядом.

  Без допомоги дорослих.

 

Рекомендації для навчання малюків самостійного одягання:

1.Починати вироблення навиків даного вміння з раннього віку. Починаючи з моменту , коли дитина навчилася знімати з себе шкарпеточки (7-9 міс.)- і є початком освоєння самообслуговування. Якщо вже дитина навчилася знімати даний предмет одягу- закріпіть це завдання за малюком (так само з наступними іншими предметами одягу:шапка, штани , рукавички тощо). Ця звичка вже не принесе  дитині думку,що буває якось інакше , і це робить мама.

2.Вміння роздягатися передує вмінню одягатися. Дитина спочатку вчиться скидати з себе одяг та взуття, так як це фізично легше.

3.Конкретизуйте.Не використовуєте фразу:”Давай одягайся(роздягйся)”. Вірніше сказати наприклад:”Згіми з себе шапочку та черевички”. Тобто називати конкретні дії.

4.Не вимагайте в дитини різко вміння даного навику. Наберіться терпіння і вчіть дитину справлятися спочатку з одним предметом одягу від декілька днів до пару тижнів, в міру вікових можливостей та спритності дитини виконувати певні дії. І варто також вчити одягати  складні предмети одягу в декілька етапів. Наприклад одягніть штанці на дитину до середини і дозвольте дитині завершити дію.

5.Хваліть та вчіть граючи.  Обов’язково хваліть дитину навіть не за те що дитина зробила,а за те що старається.

Хай навчання проходить як гра , наприклад :  змагання для хлопчиків, чи показ мод для дівчат. Можна використовувати різні потішки й забавлянки.

6.Показуйте які рухи потрібно виконувати на власному прикладі. Як ви берете шкарпетку, як просуваєте ногу ,де поправляєте ,як вивертаєте одяг , показуєте де перед де зад. Тобто максимально чітко коментуєте свої рухи й дії.

7. Використовуйте для початку зручний одяг для навчання дитини.    Широкі чи  штанці на резинці , вільні шкарпетки, кофтини без тугих горловин ,застібок та шнурочків тощо, взуття зручне на липучках.

8.Запас часу. Ви ніколи не навчите дитину одягатися без істерик, якщо даєте таке завдання за 15 хвилин до виходу і коли ви поспішаєте. В результаті ви будете знервовані і самі все швидко зробите за дитину.

Дайте дитині достатньо часу ,щоб вона спокійно могла виконати своє завдання в нормальному темпі.

9. Використовуйте розвиваючі іграшки. Зараз ринок пропонує широкий вибір розвивайок у вигляді бізібордів або окремих компонентів де можна вчитися справлялися з липучками, змійками, гудзиками тощо.

Якщо дитина погано себе почуває чи не в настрої не варто дитину надто загружати завданнями. А при істериці пов’язаній з самостійним одяганням робіть перерви ,адже цей процес малюкам здається дуже довгим.

 

 

Posted in Харчування

Все про харчування дитини до 3-х років: як, коли, чим , чому і скільки?

   Питанням здорового і правильного харчування свого малюка в даний час задається мабуть кожна сучасна мама.  Тому , для того щоб винести для себе необхідну інформацію , варто почитати, що кажуть з цього приводу ВООЗ/ЮНІСЕФ, МОЗ України і педіатрія та нутриціологія в цілому.

   Дуже досупно і стисло дану тему описали Д.м.н, професор С.Л. Няньковський, О.С. Івахненко, М.С. Яцула, кафедра педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

https://d-l.com.ua/ua-issue-article-173#Goduvannya-ditey-pershih-troh-rokiv-zhittya-yak-koli-chim-chomu-i-skilki

  Дитина народжується з відносно незрілою травною системою. У процесі зростання відбувається поступове вдосконалення структури й функцій травних залоз, збільшуються можливості адаптації до якісно нової їжі. Очевидно, що для забезпечення оптимального перебігу процесу травлення необхідно, щоб їжа була адекватною рівню розвитку й функціональній зрілості органів травлення і ферментних систем організму дитини.


0 – 5 МІС.

  Грудне вигодовування є ідеальним для дитини перших місяців життя. Але це справедливо лише для здорової дитини і здорової матері, яка повноцінно харчується! 

Наступні питання, які можуть ставити батьки: як часто годувати дитину – по годинах або на вимогу; чи вистачає власного молока матері; чи потрібно годувати дитину вночі.

ВООЗ/ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН, United Nations International Children’s Fund – UNICEF) рекомендує годування на вимогу, при якому дитина самостійно визначає частоту, тривалість годування та об’єм висмоктаного молока. ПРОТЕ тривале застосування вільного вигодовування у неспокійної дитини, без нічних перерв, може бути виснажливим для матері, викликати втому й потребувати консультації лікаря для виключення захворювань ЦНС, функціональних розладів травної системи, інших патологічних станів, які супроводжуються неспокоєм дитини. Зазвичай дитина їсть:

  • у віці 1-5 міс. – 7-8 разів;
  • 3-4 міс. – 6-7 разів;
  • 5-12 міс. – 5-6 разів.

Проте кратність харчування «на вимогу», особливо в перші місяці життя може істотно різнитися.

Щоб зрозуміти, чи вистачає материнського молока дитині, слід звернути увагу на її поведінку й фізіологічні функції. Якщо дитина після годування спокійна, спить по 2-3 години, випорожнення у неї 2-6 разів на добу, кашкоподібні (після 6 міс. кашкоподібні або напівоформлені), чиста шкіра – отже, все гаразд. Додатково зорієнтуватися допомагає вимірювання маси тіла дитини. Якщо малюк набирає вагу відповідно до свого віку, то харчування можна вважати адекватним.

Тривалість одного годування може бути різною і залежить від активності дитини, кількості молока в грудях. Зазвичай в перші п’ять хвилин годування малюк висмоктує майже – необхідного йому молока. Після цього він може смоктати повільніше, задрімати на грудях. У таких випадках доцільно перевести дитину у вертикальне положення, трохи почекати, а потім знову прикласти до грудей. Середня тривалість одного годування 15-30 хвилин.

 До 3 міс. нічне годування є фізіологічним, сприяє виробленню достатньої кількості молока і не дуже виснажує матір. З віком потреба дитини в нічному годуванні зменшується, вона з’їдає ввечері достатній об’єм їжі і може спокійно витримати нічний інтервал. 

Якщо дитина вимушена з перших днів або місяців вживати штучні суміші, ситуація сьогодні не є катастрофічною. Технологічно й функціонально сучасні високоадаптовані суміші настільки добре забезпечують всі потреби малюка, що основні параметри дітей, які знаходяться на природному й штучному вигодовуванні, практично не відрізняються. Доволі часто виникає питання: а яку суміш вибрати? При виборі суміші слід орієнтуватися на висновок ESPGHAN (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition – Європейське товариство спеціалістів у галузі дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології), у якому зазначено, що найбільш оптимальною сумішшю для штучного вигодовування дитини є така, що «забезпечує дітям такі ж показники розвитку, імунних реакцій і метаболічного профілю, як у дітей на природному вигодовуванні». Для здорових дітей доцільно використовувати суміші, які мають оптимальний склад, містять олігосахариди, нуклеотиди, оптимізований жировий компонент (довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти), співвідношення альбумінів/казеїнів – 60/40 (для перших 6 місяців життя) тощо.

У разі якщо суміш не підходить дитині, це можна зрозуміти за такими ознаками:

  • малюк стає неспокійним;
  • плаче після годувань;
  • зригує;
  • виникають закрепи;
  • з’являються почервоніння шкіри і висип.

Це серйозний привід для того, щоб подумати про зміну харчування

Серед батьків і практичних лікарів доволі часто виникає питання чи можна і чи варто давати дитині пити просту воду й різноманітні чаї у перші місяці її життя. Зазвичай, дитині, яка проживає у помірному кліматі, цілком вистачає рідини, яка надходить з молоком матері. Проте у спекотливу погоду, при високій температурі в помешканні, при перегріванні дитини (надмірно теплий одяг), при гарячці у дитини, схильності до закрепів або появі проносу дитині між годуваннями потрібно давати додаткову рідину у вигляді перевареної води, лікувальних дитячих чаїв або спеціальних розчинів. Не рекомендується давати новонародженому воду до становлення лактації у матері і в разі можливості її забруднення кишковими патогенами. Середня добова потреба у воді може становити 50-150 мл. Не можна давати дитині дистильовану, газовану або мінеральну воду.


6 – 12 МІС

    Грудне молоко (або спеціальна молочна суміш) залишається найважливішим продуктом харчування для дитини в цьому віці.

Діти у другому півріччі свого життя починають ходити, розмовляти, соціалізуватися і мають харчові потреби, які суттєво відрізняються від потреб дітей першого півріччя життя і більш старшого віку. Швидкий темп приросту маси й довжини тіла, наявність достатньої кількості зубів (для споживання «дорослої» їжі), висока фізична активність зумовлюють значну потребу в харчових інгредієнтах (амінокислотах, вітамінах, мікроелементах тощо) і певні особливості дієти дітей цього віку. 

В Україні, згідно з національним протоколом, уведення прикорму рекомендовано з 6-місячного віку.

Можливі варіанти раціону дітей залежно від віку (таблиця).

Таблиця. Приклади харчового раціону дітей різного віку
6 міс.
9 міс.
12 міс.
  • Продовжувати вільне вигодовування грудьми або «наступною» сумішшю.
  • 2 страви прикорму:
– 50-100 г овочевого пюре (кабачки, картопля, гарбуз) + чайна ложка олії. До пюре додати 5-30 г відвареного подрібненого м’яса, 5-25 г сиру
 
або
– 50-100 г каші (гречаної або рисової) на грудному молоці (суміші) + чайної ложки вершкового масла.
  • Дозволити дитині самій визначати необхідну кількість їжі
  • Продовжувати вільне вигодовування грудьми або «наступною» сумішшю.
  • 4 страви прикорму на день:
– 180 г вівсяної або кукурудзяної каші, звареної на молоці (грудне або молочна суміш) + 1 чайна ложка вершкового масла;
– 150-180 г картопляно-овочевого пюре + 50 г м’яса/птиці/риби;
– яєчного жовтка + 1 чайна ложка рослинної олії, хліб;
– 30 г сиру;
– 100 г йогурту й печиво;
– 80 г фруктового пюре.
  • Дозволити дитині самій визначати необхідну кількість їжі.
  • Не використовувати спецій і сіль
  • Продовжувати вільне вигодовування грудьми або двічі давати «наступну» суміш.
  • Пропонувати 3 основні страви з сімейного столу:
страви кашоподібної консистенції – тефтельки, парові котлети, суфле з обмеженою кількістю солі.
  • 2 додаткові прийоми, що забезпечують харчові та енергетичні потреби:
– кисломолочні продукти: йогурт, кефір 3,2-3,5% жирності;
– фрукти та овочі дрібно порізані;
– хліб із маслом;
– бісквіти, крекери

Більше про прикорм тут в окремій статті :Перший прикорм.

osoblivosti_harchuvannya_ditei_rannogo_viku_v_osinno-zimovii_period

 


1-3 РОКИ

Дуже важливо, щоб дитина продовжувала отримувати грудне молоко або ж спеціальну молочну суміш, призначену для дітей, старших 1 року. Повноцінне (добове) меню дитини в цьому віці має включати продукти з 5 груп:

1 – м’ясо, риба, яйця;

2 – молоко і молочні продукти (сир, йогурт, кефір тощо);

3 – овочі і фрукти;

4 – продукти переробки зернових культур;

5 – рослинні жири.

Різноманітність харчового раціону забезпечує організм дитини всіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами.

Усі страви мають бути свіжоприготованими, рекомендована кількість годувань – не менше п’яти разів на день, у тому числі 3 основні (сніданок, обід і вечеря) і 2 додаткові прийоми (полуденок і підвечірок). У щоденному раціоні дитини мають бути свіжі овочі та фрукти. Страви, які дають дитині раннього віку до появи у неї корінних зубів, повинні мати гомогенну кашоподібну консистенцію (пюре, суфле, тефтельки, парові котлети тощо). Свіжі фрукти й овочі дрібно нарізають.

Практичні рекомендації щодо харчування дітей віком 1-3 років. Раціон дитини віком 1-3 років повинен бути таким, щоб вона:

  • щоденно споживала молочні продукти, такі як модифіковане молоко, призначене для дітей після року, маслянка, кефір або йогурт для дітей від 24 місяців життя зі зниженим вмістом жирів;
  • щоденно споживала випічку й продукти з цільного зерна злакових культур;
  • щоденно їла овочі (у тому числі бобові культури) і фрукти;
  • вживала пісне червоне м’ясо, у тому числі ковбасні вироби, не більше 2-3 разів на тиждень, курячі яйця – в ті дні, коли не вживається м’ясо;
  • їла м’ясо птиці 2-3 рази на тиждень, завжди без шкіри;
  • їла рибу бажано 1-3 рази на тиждень;
  • вживала їжу, приготовану з рослинними жирами (бажано оливковою або ріпаковою олією); вживання жирів тваринного походження варто обмежити;
  • отримувала страви і продукти з обмеженим вмістом солі;
  • пила чисту воду; споживання солодких напоїв слід обмежити;
  • не споживала міцний чай, каву, оскільки ці напої містять збуджувальні речовини, зменшують усмоктування заліза.